Значний відсоток внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та не ВПО в Україні страждає від проблем психічного здоров’я, але мало хто отримує психологічну допомогу

10 жовтня, у Всесвітній день психічного здоров’я важливо згадати не тільки чому так багато людей страждають від психічних розладів, але чи мають вони можливість отримати професійну допомогу.

Дослідження, що було розроблено Університетом Бірмінгема та проводилося СоціоІнформом протягом серпня-вересня 2018 року, охопило 1000 ВПО та 1000 людей віком від 18 років, які не постраждали від конфлікту, з 24 регіонів України, що знаходяться під контролем уряду. Також були проведені інтерв’ю зі спеціалістами у сфері психічного здоров’я та ВПО. Отримані дані демонструють високий рівень проблем з психічним здоров’ям в обох групах та небажання звертатись за професійною допомогою.

Загальна діагностика тривожності показала, що приблизно 20 відсотків вимушених переселенців та 12 відсотків не ВПО, потрапляють у клінічно значиму категорію тривожності середньої тяжкості або важкої тривоги (у порівнянні з Великобританією 4,3%*).

25 відсотків вимушених переселенців були помірно або сильно депресивними, у порівнянні з 15 відсотками серед не-переселенців (у порівнянні з Великобританією – 4,9% 8). Незважаючи на це, лише деякі опитані самостійно повідомили про наявність проблем психічного здоров’я. Лише 23% ВПО та 11% не-ВПО, які страждають від помірно важких або важких станів тривожності та/або депресії, отримали професійну допомогу. У більшості випадків це була одноразова консультація, чого недостатньо для вирішення значних проблем психічного здоров’я.

Дослідження також показує, що міжнародні організації відіграють важливу роль у наданні термінової психологічної підтримки ВПО та людям, що живуть у так званій “сірій зоні” біля контактної лінії з непідконтрольними державі територіями. Проте дуже часто ВПО, після переміщення до інших частин України, змушені справлятися з фінансовими проблемами та необхідністю влаштування життя в новому середовищі. В цих умовах для них не є пріоритетом турбота про психічне здоров’я, що разом із щоденними стресами гарантує погіршення проблем. Люди похилого віку, яких серед переміщених осіб є переважна більшість, дуже вразливі до проблем психічного здоров’я, оскільки вони загострюються через фізичні захворювання, лікування яких вони часто не можуть домогтися, а також через соціально-економічні проблеми, спричинені призупиненням пенсій та обмеженими можливостями для працевлаштування.

Серед найбільш часто використовуваних тактик серед ВПО та не ВПО, для вирішення проблем тривалого стану тривожності та стресів, опитувані зазначили наступні: розмови з друзями (63,7%), музика та фільми (45%),  прогулянки чи походи (35,3%). Алкоголь та куріння – це популярні способи боротьби зі стресом для 16,7% респондентів. При цьому звернення до психологів є засобом що використовується найрідше.  Лише 2,8% опитаних звертаються до них. Цей метод лише трохи випереджає звернення до народних цілителів, до яких вдаються 1,2% опитаних.

Опитування було розроблено Університетом Бірмінгема (Док. Ірина Кузнєцова, Док. Джон Кейтлінг, Док. Джон Раунд) та проведено СоціоІнформом у серпні – вересні 2018.

Фінансування дослідження надано UK Wellcome Trust Institutional Strategic Support Fund. Для отримання більш детальної інформації пишіть на адресу i.kuznetsova@bham.ac.uk (можете писати англійською, російською чи українською)

*Löwe, B., Decker, O., Müller, S., Brähler, E., Schellberg, D., Herzog, W., & Herzberg, P. Y. (2008). Validation and standardization of the Generalized Anxiety Disorder Screener (GAD-7) in the general population. Medical care, 266-274.

Kocalevent, R. D., Hinz, A., & Brähler, E. (2013). Standardization of the depression screener patient health questionnaire (PHQ-9) in the general population. General hospital psychiatry, 35(5), 551-5